Він йшов по вулиці вночі,
Забувши горе і страждання.
Ішов, і в нього на лиці
Не було більш розчарування.
Він йшов по вулиці пустій,
Залишивши суму позаду,
Ніхто йому не крикне 'Стій!',
А той, хто міг, його вже зрадив.
Він йшов із поглядом пустим,
В очах лиш пустота, безодня,
Ввесь світ розвіявся, мов дим,
Час зупинився на сьогодні.
Він йшов, шукаючи кінця
Для існування, що без сенсу,
Не знаючи, що десь є та,
Для кого він - то цілий всесвіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324599
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2012
автор: BeeZone