Сонцем чистим весна проявляє нечувану ґречність.
Знову серця чечітка здоровому глузду перечить.
Та щоразу думки, заспиртовані сумом надвечір,
Спричиняють нові, із чорнил і рядків, кровотечі.
Вікна голубів манять скрипінням нестерпним старечим.
Кавалькади листів вже на старті, готові до втечі.
Недописаний сон – недолюблених буднів предтеча.
Всюди, милий, така беззмістовно-глевка суперечність,
Що й забула сказати…
Кохаю тебе, до речі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324652
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2012
автор: SinusoЇda