* * *

На    сколені    долоні    самоти
Покотяться,    сп*янілі    сльози    трунку.
Властивість  мають  душу    обпекти,
Мов    дотиком    гіркого    поцілунку.

Приблудні    тіні    на    стіні    пітьми
Намочать    думку,  миючись    сльозами.
То    хто    ж    із    нас,  наслухавшись    юрми,
Насипле    солі    пригорщами    в    рани?..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324690
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2012
автор: Вразлива