Незабутня подорож

Темно,  сиро,  листопад,  покидаю  батьківщину,
Задля  блага  всій  сім'ї  їду  я  в  чужу  країну.
На  очах  в  дружини  сльози,  відвертають  погляд  діти,
Залишаю  на  півроку  найдорожчих  в  світі.

Буду  часто  сумувати,  згадувати  матір,
Напишу  листа  з  Європи,  підбадьорю  тата.
Я  згадаю  вашу  ласку,  як  мене  малого,
Умивали  рано,  вранці  чистою  водою.

В  Португалії  тепло'  спіють  мандарини,
В  ресторанах  дони  Педри  п'ють  червоні  вина.
Барабанить  в  вікна  дощ,  кожен  день  тут  зливи,
Плаче  по  своїм  синам  ненька  Україна.

Посміхнись  моя  сім'я,  скоро  буде  свято,
Їду  я  із  чужини,  дім  свій  будувати.
І  лиш  в  спогаді  моїм  буде  та  країна,
Де  великі  трударі  п'ють  червоні  вина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324732
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2012
автор: Роман Хвиль