Біля броду, край дороги ягоди червоні,
Кущ калини звісив грони у мої долоні.
Я вклонюсь йому покірно, запитаю згоди,
Його ягоди гіркі стануть у пригоді.
Серед красенів дубів він зростав поволі,
Все тягнув свої гілки на широке поле.
Серед трав густих зелених він хотів спочити,
На яскраве сяйво сонця прагнув подивитись.
На не зміг кущ відірвать від землі коріння,
Рознесуть лиш снігурі по полях насіння.
Проросте насіння там, де хотіла мати,
Щоб її мале дитя почало зростати.
Старий кущ зігнувсь, зів'яв, поламалось гі'лля,
Та не згасло у душі щирого весілля.
Дав нове життя й красу в юнім поколінні,
Переніс в густу траву він своє коріння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324741
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2012
автор: Роман Хвиль