Давай зіграєм в гру,
і сам ти мені скажеш,
чи переміг у ній,
чи все до краплі втратив!
Завжи ми знаємо годину,
ми у її полоні.
Без неї ми- ніщо,
тут гроші нідочого.
Що перше зробиш ти,
коли прокинешся?
Рукою тяжко годинника візьмеш,
крізь сон подивишся на нього!
Що перше зробиш ти,
коли підеш до школи?
Купиш годинника собі,
щоб не прогулять уроки!
Що перше зробиш ти,
коли йдеш на роботу?
У нервах десь,кудись спішиш,
бо час завжди підводить!
Зате,поглянь,
коли ти за комп'ютером сидиш,
куди цей час діває?
За ним проходять легко дні,
нічого ти не помічаєш!
Тепер поглянь на свою маму,
вона на кухні чуть не спить,
посуду домиває!
А ти сидиш тут,за комп'ютером,
і віршик цей читаєш,
а час так швидко- швидко пролетить,
бо він завжи перемагає!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324840
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.03.2012
автор: Little man