Із вікна покинутої хати
Зяє божевільна порожнеча.
Прагне сонце кинути за грати,
Кроїть промені рука стареча.
Роззявляє ненаситну пащу
На будинки, що стоять навпроти.
Руйнівниця не віддасть нізащо,
Те, що встигла нагло побороти .
Розгулялась лиходійка в селах:
Дошки навхрест, під замок, в кайданки
Закувала спів в садках вишневих,
Висушила росяні світанки.
Чахне груша під вікном поволі,
Оповита виноградом диким.
Лиш півонії голівки – краплі крові,
Непоборно сяють з гордим ликом
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324933
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.03.2012
автор: Інна Серьогіна