Як іноді важко буває
Не згаснути в сірій юрбі,
Коли відголос серця стихає
У зневіреній, тихій мольбі.
Коли совість питає:» А хто ти?»,
А у відповідь – метушіння очей.
Коли серце шепта:» Ти людина лиш доти,
Доки вірний Вітчизні своїй»
Не дозволь тому ницому натовпу
Сипать в очі зерна брехні.
Ти – дитина нової нації,
Нової історії, нових поколінь!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324998
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2012
автор: Nata Lia