Знов лоскоче ніжне сонце мрії навісні,
Що ховаю у долонях ранньої весни:
Наздогнать шалений вітер, що гуляє в полі,
Колихати з вітром віти сонної тополі.
Розігнати сірі хмари, розбудити землю.
І прогнати геть думки, що гнітять даремно.
Позбирати з трави бісер, познімати зорі,
Та розшити ними вечір і ночі шовкові.
Попросити ясен місяць, щоб світив без втоми,
Щоб доріжка освітилась від тебе додому.
А коли обніме нічка темна мою хату,
Всі думки з тобою,Любий. Тож не зможу спати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325002
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2012
автор: Н-А-Д-І-Я