1.
Два рази прожити життя
нікому не вдасться.
А світ наш – настільки складний,
настільки ж прекрасний.
Як мало потрібно мені
для щастя.
Як багато потрібно мені,
щоб не бути
нещасним.
2.
Я витерплю все,
все на світі зумію,
Натура у мене уперта.
Останньою, справді,
вмирає надія,
А дурість – вона безсмертна.
3.
Прожиті роки я збираю докупи,
Рахую прибутки й витрати.
Це правда, що справжніх друзів не купиш,
Їх можна лише продати!
4.
Іти,
летіти,
рватись до мети
Крізь темні ночі
й ранки променисті!
А хто народжений
лише повзти,
Мабуть, ніколи той
не буде чистим…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325042
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.03.2012
автор: Володимир Шинкарук