Як же тяжко людей зрозуміти,
Прочитати в очах всі думки,
Бо очами люди – ще діти,
І всміхаються нам залюбки.
Як не легко нам правду сказати,
Коли страх перед нами стоїть,
А в думках лиш стоять каземати,
Де захована істини мить.
Дуже важко наважитись встати,
Якщо друзі звалили тебе,
Ти завжди будеш людям прощати,
Бо найтяжче збагнути Себе...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325090
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.03.2012
автор: Валентино