Кохання більше нас не жде

Ти  моє  кохання.  Навіть  без  зізнання
Ти  відчуєш  справжню  силу  почуттів,
Квіти  не  зав’януть,  якщо  є  бажання
Зберегти  надію  з  теплих  наших  снів.

Я  дарю  відвертість  за  необережність,
Що  принесла  ніжна,    таємнича  чесність,
Не  тримай  в  полоні  почуття  холодні,
Відпусти  на  волю  щастя  із  безодні.

Ти  ще  не  кохаєш,  навіть  не  чекаєш
Мрії,  що  здійсниться,  ніби  вже  злітаєш,
Ніби  все  спокійно,  добре  і  надійно,
Але  десь  у  серці  все  так  божевільно.

Вуста  ще  холодні,  а  думки  порожні,
Про  мене  не  знала  і  не  визнавала
Моєї  любові,  але  лиш  сьогодні
Хотіла  сказати,  та  все  ж  ти  мовчала.

Не  знаю  я  чого  тепер  чекати,
Чи  мушу  й  досі  знову  зволікати,
Та  відчуваю  й  знаю  про  одне
Кохання  більше  нас  не  жде.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325099
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2012
автор: Салтан Николай