Нічні думки, як рій тривожних бджіл,
сполохано гудуть в пітьмі над головою -
то радяться, то сваряться зі мною
і падають по черзі в сон без сил...
Нічні думки, спокусливі й невтішні,
солодкі і гіркі, як перестиглий плід, -
я вас не встигла й скуштувать, як слід –
чи ви такі святі, чи ви настільки грішні?!
І я не сплю, я все чатую їх,
прекрасне видиво нескованого духу, -
я заздрю вільному, нестриманому руху
високих і буденних дум моїх...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325138
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2012
автор: Антошка