Промовив слово,той як птах крилатий,
Знявсь,полетів не повернути хоч би й рад.
А на папері написав, мов розіп*ятий
Час, немає змоги повернуть назад.
/ * /
Неспокій на душі і блискавки, і громи,
І хмари сумом понависли із небес.
Б*ють хвилі в береги,думки в розломи,
Душа в чеканні спокою й чудес.
/ * /
Після негоди сонечко засвітить,
Метеликом влетять думки чудесні. .
Веселка крилець у словах залопотить,
І твори вимальовує перо чудесні.
/ * /
.
Стіжок - червоний,жовтий, зелень-голуба,
Думка у стовпчик кольори вплітає.
Слова барвисті у письмо вкладає,
А чорним крапка, як закінчення вірша.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325218
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2012
автор: Вразлива