Вічність теплá і надії,
Насильство убила у тілі,
Любов залюбована містом,
Сміття виривала зі злістю*.
Кажан на краю саркофагу,
Злетів кровю вкривши зневагу,
Пастель зі світлих будівель,
Помстилась крахом, зтемнівши.
Ковтаючи радість барилом,
Я кригу втопив і зневіру
Ненависть кричила: рятунку!
Я знищив її поцілунком.
1.02.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325238
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2012
автор: Тарас Лісняк