В Міністерсві кохання незграбно розводять руками,
Їм начхати, що я не прокинуся завтра щасливою.
Хоч якби захотіти, напевно з такими зв’язками
Легко дати добро, щоб для серця зелене заблимало.
На обурливий запит у них нев’язкі аргументи:
Лікарняні ліжка переповнюють жертви істерики,
Кожен другий прохає мікстуру, а дехто ще й септик,
Може, Вам відпочити, провітрити душу у скверику?
…Жаль, ніхто не страхує тепер від сумної «фініти»,
А кохання… що зробиш, буває і недоброзичливим.
Допомоги не жду, вибачайте, шановний міністре,
В компетенцію Вашу не вриватимусь більш неввічливо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325267
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2012
автор: SinusoЇda