Обіймаю весну, запашні розціловую щоки,
Я вдихаю її, я смакую блаженним ковтком!..
А у серці моїм розспівався розквітлий неспокій,
Бо весна написала роману свого енний том…
Я радію так їй! І вона, певна, поруч радіє!..
Тільки часом примхливо міняє свій усміх на сум…
Він снує по думках, мов отруйним безжалісним змієм,
Та, шалена, його я візьму привселюдно на глум!..
І вже знову весна пригортатиме міцно до себе!!!
Аж до літа, закохана в чари її, добреду!..
Бо вже ж надто кошлате мене зачаровує небо,
Що застигло в сплетінні своїх запорошених дум…
26 березня, 2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325274
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2012
автор: АнГеЛіНа