[youtube]https://youtu.be/VvgfRek7ecI[/youtube]
«Ох, які ж ми дурні! – загигикали гуси. –
Прилетіли додому, а тут ще зима!
Може в теплі краї знову нам повернутись,
бо така непривітна наша рідна земля!?»
Холоди перемін, дискомфорт безнадії,
приморожена влада, вітер у гаманцях.
Ми який уже рік терпим злі буревії
і все мрієм пожити у тепліших краях.
Ви, крилаті мої пташечки перелітні –
гуси, лебеді, чаплі, солов’ї, журавлі –
заберіть нас в місця тихі, сонячні, літні,
бо ми тут не потрібні цій нещасній землі.
(2002)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325297
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2012
автор: Віктор Ох