Я бачу два великі ока горять вони немов вогні
Дивлюсь, дивлюсь і все радію і дуже хороше мені
У них я бачу теплий помінь світла , кудти ти їх не поверни
Він відібеться від всього куди ти тільки зазирни
Та знов до мене повернеться хоть крізь стіну хоть зпід землі
І буде він той теплий погляд вогонь запалювать в мені
Тепло йде далі і зжимає промінчиками світла серце досхочю
І помічаю я у ці хвилини гарні що я насправді ніби то лечу
Воно скоріше битись починає радіє що дала йому тепла
Як сонечко землі дає проміння посилає так ти очима сил мені дала
А коли очі закриваю бачу їх так близько до моїх очей
Що вже не хочу відкривати щоб біля них усіх своїх ночей
Побути довше і у снах розпаленим летіть до тебе
не помічаючи нічого на шляху ...
До тебе в сні лиш тільки я лечу не помічаю я і довгих тих ночей
Та так хотільсь би зрадіти як їх побачу я біля своїх очей
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325345
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2012
автор: Роман Горпинченко