Я буду тобі сонцем і дощем,
обійму руками, закутаю плащем,
мелодією серце гратиме тобі,
душа моя світитиме у вічній темноті.
Я світло даруватиму, поки не проростеш,
диханням відмічатиму зарубки що живеш.
І пута мого тіла укриють тебе домом,
я прибіжу щоночі, як завжди, трохи сонна
Маленькою зернинкою ти пройдеш увесь шлях,
Невидимий, існуючий, пророщений в словах.
Земля в моїх долонях, тому вони пусті,
ти вічно виростатимеш у мене в голові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325418
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2012
автор: stasy.green