Саркофаг підсвідомості надійно схований від всіх. Навіть не знаючи, кожен шукав його; якась невідома сила притягувала всіх до таємниць тисячоліття, які жахали і навіть шокували запліснявілий від стереотипів розум.
Страшно потрапити в новий, хай навіть ідеальний світ, набагато краще вовтузитись у відомому нікчемному просторі.
Хижаки вийшли на полювання; у них за здобич - безпорадність зрячих сліпців, що жалюгідно плачуть і сміються божевільним сміхом. Одуріли! Збожевіли від власної мудрості, від власної "правильності". Одуріли, ще не народившись, бо тіні не народжуються, а вічно вмирають. Від долі не втечеш...
Ціль близька. Всі щось говорять, та звуки поглинає пустота. Всі щось відчувають, та відчуття вже мертві. Апокаліпсис душі. Пророцтво здійснилось. Вічне починає руйнуватись, а тимчасове набуває вічного існування.
Сучачна "мудрість" - це бомба уповільненої дії, яку заклало ложе "мудреців". Усе приречене на вічну смерть...
Вибух. нова епоха: пуста вічність, вічна бездумність, бездумна свідомість. Рай...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325478
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2012
автор: Fata Morgana