Весняний сніг, як літнє сонце в грудні.
За декілька годин все місто замело.
І ми - птахи, що втрапили у бурю,
Шукаємо, як відновити статус кво.
Всі люди йдуть – і стукають зубами.
Ще вчора на термометрі п'янка весна
Пройшлась до плюс п’ятнадцяти місцями.
А вже сьогодні всюди – біла мла.
Клянуть природу злі, розлючені дівчата,
Що заховали в шафу всі пуховики.
Підступний сніг, немов цукрова вата,
Вкриває їх від ніг до голови.
І тільки оку невідомого поета
Відкриється поетика непроханих снігів.
І музика пейзажів Тютчева і Фета
Прорветься в світ…на декілька рядків.
P.S. Магія - це те, що розриває повсякденність. Справжня магія - це коли повсякденності просто немає.
D-Hm-F#m-GAD.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325514
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 27.03.2012
автор: Олександр Ткачинський