у дядечка Часу для феї бракує годин,
нема ні хвилинки спочити, чи випити чаю,
та фея сідає, пір’їнку в варення вмочає –
і пише «привіт, щоденничку. день один.»
фея невиспана, зводила дебет з кредитом,
скільки тепла віддáла, скільки отримала, -
ще й забула про дощ усіх попередити,
(просто трохи невчасно знайшлися рими)…
тішився дощик Львову безпарасольному,
фея сварилась пальчиком – геть без сорому,
кілька хмурих облич довелось розгладити,
поки тому дощу не набридло падати…
сонце ще сонне, вітер пустун і впертюх,
в кольорі неба дещо бракує синьки,
люди усе ще пишуть листи в конвертах
(фея знає, бо з вікон їй видно скриньку).
словом, трохи весніє, і бруньконосить,
скоро розквітне, як холод буде не проти,
от напевне і все, на сьогодні досить,
феї пора вертатися до роботи. :)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325573
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2012
автор: Ксенислава Крапка