Дарма

Біла  зірка  на  ослоні,
Світить  промішком  з  гори,
Із  далеку  бачу  кубрик,
Через  річку  та  лози...

Я  без  тями  у  шаленстві,
Поле  хоч  перекоти…
У  містка  мене  пянкого,
До  порога  проведи

Як  висмоктуе  у  мене,
Як  шашиль  довбе,
Невисловленим  знов,
Знову,  приведе
         
Зачяїлася  недуга,
В-  вільхових  корчмах…
Щонайменше  зараз  хочу,
Бачити  твій  страх…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325592
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2012
автор: Agat