Він не вдрізав собі прутня, допоки не став політиком
бо навіщо політику !уй, коли рано чи пізно його відірве народ
а президент української комуни надірве собі рот,
коли його
виберуть президентом подвійно
і ось вона не давала йому ніколи, допоки він не став політичним
окупантом
а тоді промовила: «Миколо, коханий, прийди і ви*би мене, я хочу анального блуду.
Я хочу анального місива.» І так незабаром якихось бідних дезертирів
засудили до 20 років позбавлення волі, нє ну нормально?»- Говорив Петрович,
«Нє ну нормально»- запитали в Миколи голі тьоли, нє ну нормально?:»- запитав народ?
і тільки тоді Миколи привів наряд омону і порішав всі проблеми, дезертирів відсіяли
як зерно в Мукачево і вони пішли спати голодні, втомлені проте щасливі.
І ось кар’єра молодого посадовця стрімко пішла вгору- йому давали усі сорокарічні тьолки з району, всі гопніки вишивали йому рушники, всі лазні топилися спеціально для Миколи, і наш пацанчік вже чисто геть забув про сільський народ.
Але тут прийшов коваль Петрович і швидко начистив негіднику пику,
мовляв: «Срав я на тебе й твої нафтові озера, океани золота і чистого туалетного паперу»- Ти, Миколо, хліб і сіль нам подавай та про народ не забувай»
зрозумів усю провину Микола і пішов у відставку, казали пізніш що знюхайся і став наркодилером та панком, їв тільки з мусорників, їбався без презервативів, очкував
молодих повій зі села, насаджав дагестанцям малоліттніх тольок.
І закінчив тим що підцепив снід чи іншу заразу, розклалась мармиза,
повипадало волосся, помер у сорок, лишив постамент леніну, який, кіровоградські студенти обмотали туалетним папером, а пролетарські дезертири прийшли і ви*бали
кам’яного Леніна у дупу, ви*бали серце вождю, ви*бали душу, згадали Миколу
і пішли чистити взуття елітному класу, розпалась комуна, поспивалось нато,
мені мої друзі чомусь мовляли що якщо багато говорити про політику то відпаде *уй,
чи упаде сталактитова ?урва на голову, чувачок попадеш під кримінал і розірвуть
жопу банкомати.
Я їм повірив і перестав писати і читати всяку політичну !уйню.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325609
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.03.2012
автор: ImmortalPsycho