Мороз схилився над вербою ,
Хмаринку в вітах погойдав .
Відтак при зорях в білий іней ,
Гілки верби запеленав .
Повів насуплено бровою ,
Доріжки всі позамітав .
Річки , стави , озера сині ,
Враз чистим сріблом всі скував .
Ліси узорами дбайливо ,
Як павутинням поснував .
Горби й поля під білим спігом ,
Немов чаклун нараз сховав .
Присів стомившись для стодоли ,
Собі щось в вуса прошептав .
Махнув рукою й вмить на санях ,
В тумані віхоли розстав .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325728
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.03.2012
автор: Дід Миколай