Вичерпує весна потрохи рими.
Думки, мов хаотичний перший сніг.
Приховане - стає мені відкритим
без тактів, заборон або інтриг.
З-під пальців монолог стає дволиким,
шаржуючи в метелики слова.
Без розмірів в душі повинно крики
виплескувать, не ділячи на два...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325852
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2012
автор: Ліна Біла