Не обламуй моїх крил,
Не пали моїх вітрил!
Я до щастя так летіла,
Та лиш раз його зустріла.
І коли його відчула,
Все на світі я забула:
Всі страждання - до сьогодні,
Всі падіння у безодні.
Тільки щастям цим живу я,
А без нього - знов впаду я
Упаду, як птах від рани,
Світло темрявою стане.
Все в твоїх руках, коханий,
Щастям названий, жаданий.
А без щастя і без мрії
Серце битися не вміє!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325874
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2012
автор: ОКСАНА ВИННИЦЬКА