Не зволікай, прошу, не відпускай…

Не  зволікай,  прошу,не  загуби!!!
Кохай  її  сьогодні  до  нестями.
Шалену  пристрасть  радості  сльозами
Омий,  нектар  любові  пригуби.

Реанімуй  змарновані  хвилини,
Що  cклалися  цеглинками  в  стіну,
Яку  жорстоку  сплачену  ціну
Тієї  незбагненної  провини…

На  капищі  щасливих  не  буває…  
Молитвою  кохання  освяти.
Любов  без  меж  усі  гріхи  простить.
Зійшла  зоря,  минула  ніч,  світає…

Не  зволікай,  прошу,  не  відпускай…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325906
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2012
автор: Тамара Шкіндер