Мені однаково, бо вже байдуже -
Усе пропало в глухості кутів,
А кожен ворог із тобою дружить
І сипле мегабайтами брехні.
Я мертвий, тихий у життєвій смерті
І дух мій від'єднався від костей,
А голод цей в'їдається нестерпно -
Огидно жити між брехливості людей.
Огидно, що ніхто не зрозуміє
(Дай гроші у кишененьку мені)...
Нехай цей світ повічно дико тліє,
А я з вас посміюся змучено труні!
Я буду у безсмертності сміятись,
На всіх плювали, тішитись Життям,
А депутати будуть масово здихати -
Полізе боком зболена брехня!
29.03.2012 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326020
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2012
автор: hronik