Ти була хвойдою...
Хоч я й не знав,
Що з ним ти всяко розважалась,
Ти - віддавалась, а він - брав
Він брав, як хтів,
А ти і не пручалась.
А я чекав, до пізньої, тупої ночі,
Ромашки, що хотів подарувать,
Стояли в вазі непорочно...
Ти блядь.
Та й інших слів не треба,
Кричати я не буду,
Зберуся і піду на небо...
Щоб навіќи забуть ці очі...
(A.G.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326070
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 29.03.2012
автор: monax95