Хто сенс життя шукає в синім небі,
В далеких світлих зорях уночі,
Хто сотню літ його сидить, чекає,
Хто ловить, наче птаха, біжучи.
А він у теплій маминій долоні,
У незнайомій посмішці чудній,
Безмежний, і маленький, наче зерня,
Один для всіх, і в кожного є свій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326137
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.03.2012
автор: Innessanew