У прохолоді дівчина іде,
Осіннє небо, дощова погода,
Під стукіт каблука думки пряде.
Та з сумом згадує сім'ю, роботу,
Її не тішать ні слова любові,
Ні ласки ніжнії слова,
Вона іде і в думці розмовляє з Богом,
І просить в нього світла і тепла,
Та коло неї тихо ходять люди,
З турботами своїми та з бідов,
І кожен сам за себе в цьому світі-
Такий у кожного один закон...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326141
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2012
автор: А.Марта Він