"Я ходив собі тихо у нетрях лісів,
На поваленім дубі спочити присів.
Раптом Лель, наче птах, звідкілясь прилітає –
Знов лише про кохання думки мої всі."
Ярослав Чорногуз
поезія *** (рубаї)
http://maysterni.com/publication.php?id=70536
Він бродив собі якось у нетрях лісів,
На поваленім дубі присів відпочити.
Лель примаривсь, співав Йому тихо пісні...
У тенета любові Він знов оповитий.
Щиро рада за Нього, бо що за життя,
Коли сірими будні стають без кохання?..
І сама вже шукаю для лісу взуття,
Бо у нетрі рушаю і я на світанні...
2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326173
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2012
автор: Патара