Із соснових лісів
Лине щебет птахів.
Може, там і є Fata Morgana?
Серед битих шляхів
Ліг старий Копачів –
Світ казковий, країна жадана.
З висоти чорний крук
Озирнув виднокруг
І гайнув сосни в лісі лічити.
Кам’яний столу круг –
Нам товариш і друг.
Будьмо! Гей! Як же любо нам жити!
Стугни плин віковий
Повен мрій і надій.
Сонце Острицю давню купає.
Домовик лісовий
Береже дім земний,
А про душу хай кожен подбає.
У долині ріки
Парубки і дівки
Калганове шукають коріння.
Хай минають роки –
Із віків у віки
Дух козацький єдна покоління.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326242
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2012
автор: Копачівна