В борні за вільну Україну , віддам життя своє , як ціну .
Заради кращої їй долі , заради памяті живої .
За тих , які кістьми лягли , Вкраїні долю здобули .
Що в вирі слави і звитяг , несуть нам свічку по світах .
Заради волі , що ми мали , через довіру не втримали .
Я вірю птах , ще оживе , - Вкраїна в вічності живе .
Ще поженем як предки гнали , ми тих , що волю нашу вкрали .
В Господі терпіти образи , в своїй не будемо заразі .
Дарунок долі сподівання , ще зникне з памяті страждання .
Недарма предки помирали , і не дарма вжитті страждали ,
Щоб внукам небо прихилить , і з нього сонечком світить .
Щезникнуть в незвідь єзуїти , не будуть нам життя труїти .
Ще ворогам зготуєм каші і з нашої гіркої чаші ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326362
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.03.2012
автор: Дід Миколай