Буяла пишная весна,
В саду,в задусі квітанкові,
І не гуляю більше я-
Лежу в землі просторі.
Лежу і думаю весь час,
"Куди б оце подіться?"
Уже і вогник тихо згас,
Я ж не можу загріться.
І охопила серце туга,
Та десь в далечені,
Я щиро вірю й сподіваюсь,
Може засвітяться нові огні.
Може на тому світі стане краще,
Та пролунає в серці теплота,
І не кажи даремно – "Нащо?"
Панує там давно вже доброта!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326375
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2012
автор: А.Марта Він