Знов зібрання, хвалебні крики...
Цікаво,
якби встав Тарас,
чи він побачив би у нас
сім’ю і вільну, і велику?
Чи Божа правда прилетіла
і чи зцілилися криві?
А люди на землі нові
взялися за загальне діло?
Та ні –
нема ні тут, ні там;
і незалежність, і свобода –
лише омана для народу,
що служить,
як завжди,
панам.
Простіше жити нам у злі;
брехні коритись, мов закону;
для мас розмножити ікону,
але забути мудрість слів.
Все, як тоді –
дзвенять кайдани,
зневага праці,
в шані кат.
І, кожен на свій смак і лад,
керують людомори п’яні.
Ніхто не скаже слова проти –
зібравши лицемір я й лють,
самі себе щосили б’ють
Боголюбові патріоти .
Шановні ж всі лауреати
зберуться на гучний бенкет,
розкажуть про чуття тонке
й "садок вишневий коло хати".
Що, присипляєте, панове?
Даремно, -
близько судна мить:
на всю країну загримить
апостольське величне слово.
8 – 10. 03. 2012.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326407
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.03.2012
автор: Ігор Бринцев