Моя чашка, то лише чашка
І гарячий чай на холодну каву
Обрамлена болем пташка
Віддається в останню забаву
Погрались?І годі, досить
Нам тепер пережити зиму,
Яка снігами попросить
Вколихати весну- дитину.
Моя воля, то лише воля
Не зустрілось, не довелося.
В нас розрізнена болем доля.
Твої руки, твоє волосся.
Ароматами живить душу
Цей ранковий сніданок любові
Я хоча б на прощання мушу
Залюбити тебе до болі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326424
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2012
автор: СвітЛана