Розмах крил

Якщо  болітиме  тобі  у  грудях,
А  розмах  крил  скоротить  до  нуля
Проблему  не  шукати  треба  в  людях
Їм  не  співати:  до,  ре  мі  та  ля.

Ти  не  такий,  ти,  звісно,  індивід
Твої  прості  і  замкнуті  круги,
Не  зрозуміє  цей  жорстокий  світ
І  корчитиме  зримості  дуги.

А  хто  з  них  знає,  що  таке  людина?
Це  ж  більше  ніж  душа  і  тіло
Перетинка    життя  -    судина
ЇХ  мойра  ріже  так  невміло.

Ще  трішки,  далі  буде  добре.
Ти  знов  розправиш  свої  крила
В  тобі  знання  живе  хоробре,
А  в  ньому  кажуть:    -  є  і  сила.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326539
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.03.2012
автор: СвітЛана