Надворі – березень давно,
Бруньки – як квасолини.
Та сумно стукає в вікно.
Кущ змерзлої калини.
Десь забарилася весна,
І снігу безупину.
Сховалась, бідненька, вона
У проліска стеблину.
Бо шістдесяте вже число
У лютому сьогодні.
Циклоном зиму занесло
У календар погодній.
Урвався зимоньці терпець –
Чекати їй так довго.
Сердито зирка горобець
На змерзлую дорогу.
Закреслимо ми те число,
Бо шістдесят – не круто.
Той лютий де – аж загуло,
І більш його не буде.
Кінець у березня – то вже
Весна співа в струмочках.
Маленька ж квітка збереже
Тепло у пелюсточках.
(Вірш написаний за ідеєю поета клубу Жанночки)
60 лютого=29 лютого+31 холодний день березня
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326563
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 31.03.2012
автор: Ліоліна