Зійшов ти з потягу небесного на мить
На станцію «Життя» містечка «Україна».
І в інший пересів, щоб в сонячну блакить
Помчати , як за повівом пір’їна.
У боки два квиток у тебе був.
Оплачені сповна усі витрати.
Сльоза скотилась на тремку губу,
В журбі смертельній похитнулась мати.
Вона печально мне в руках квитка
І ходить вздовж самотньої платформи,
Чи є про тебе звістка хоч яка, -
Зорить у далі поглядом незборним.
Все швидше стали мчати поїзди,
Прощань, розлук побільшало у світі.
Погас твій біль весняно - молодий ,
А мамин - тліє в бабиному літі.
31.03.12
До річниці смерті молодшого брата Богдана
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326703
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2012
автор: Рідний