Я, втративши свідомість, здіймаюсь догори.
Все місто нерухоме, ще ти, рідненький, спиш.
Поїхав перший транспорт, маршрут ще в нікуди,
Я їду вже до тебе, вкраду з приємних снів.
Відкрий ти оченята, відчуй цей ранок так
Неначе він останній. Давай, скоріш на старт!
Почнемо знову жити, як мріяли колись,
Беремо сумки в руки і летимо кудись!
Не бійся! Я ж з тобою, давай пізнаєм світ,
Давай творити щастя і дарувать усім!
Давай завжди сміятись, забудь ти про журбу!
Давай не розлучатись, бо я тебе люблю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326985
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2012
автор: Вікторія Корицька