Прийму до себе всіх невірних,
Хто бреше, оком не моргне,
Хто зверхньо ставиться до бідних,
Хто серце має кам’яне,
Хто щастя людям обіцяє,
Насправді ж лиш кує своє,
Нічим не гребує і знає,
Що він один лиш раз живе.
Хто любить гроші і розпусту
Заради скорення висот,
Добавлю вам я трохи глузду,
Щоб зверхній показати понт.
Кому захочу, дам я владу,
Багатство, щастя на землі,
Де треба, там влаштую зраду,
В однім заваримось котлі.
02.04.2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327136
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.04.2012
автор: С.Плекан