Софія світлоока

Здалося:  засмутивсь  Богдан...

Софія  світлоока  тихо
Дивилася  на  біле  лихо,
Що  сипалося  на  майдан.

Ми  йшли,  спускаючись,  з  гори.

Вже  вечоріло,  сутеніло,
Душа  -  сполохана  -  боліла
За  те,
       що  боляче  тобі,
Земля...

Мовчать  незбуджені  фонтани.

А  сніг  змагавсь  з  дощем  і  сіяв.
Сніг  сіяв    білим    на  тюльпани.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327155
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2012
автор: Ольга Медуниця