Закрадається сум і печаль
У серце зранене,ледь живе
Так жити хочеться,та нажаль
Вже пізно думати про це
Надія втрачена давно,
Немає ніяких надій,
І рветься серце і плаче воно
У країні розбитих мрій.
У країні де радості й сміху нема,
Де не знають про почуття
Там де небо із смутку,
Озера із сліз
І земля із розбитиго скла.
Тамуючи подих ти робиш крок,
Щоб пройти по землі крихкій
Та марно усе,ти застряг на завжди
У країні розбитих мрій.....
І з відчаю навколішки упавши,
Ти просиш допомоги,та дарма.
Немає нікого,навкруги тільки пустка
Та й сил вже благати нема.
Змирившись з долею такою
Остані спогади розвій
Ти став примарою,таких тут сотні,
У країні розбитих мрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327159
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2012
автор: Люда Гриб