Давай закуримо ванільний чай ,
Що смакував так з кмп`ятком ..
Не в чашку сип , а обмотай
Із зошита клітинковим листком.
Нас життя не солодить,
Лиш дим у мізки напускає,
Не треба цукор, щоб курить,
Сухого чаю вистачає.
. . .
Як жадібно, як примітивно..
Летять години намарне ,
Чомусь свідомо і активно
Нас вистачає на дурне.
Димова правда зайде в очі ,
Залоскочуть сльози там ..
Кидай цю гру у "тамагочі",
Займись реальнішим буттям.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327189
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2012
автор: Дивна Еліс