Котик Мурчик, розлінився,
Рано навіть не умився,
На підвіконнику проспав,
Собі шубку вигрівав.
Мишка сіра не дрімала,
Вона весь час працювала,
Сиру в нірку наносила,
Кусень сала захопила.
Вся у клопотах була,
Праця в неї клопітка,
За Мурка не забувала
І на нього поглядала.
Ну, а він собі дрімав,
На ту мишку не зважав,
А коли проснувся –Няв!,
Хто це його обікрав.
Де поділось його сало,
Десь його уже не стало?
Хто так славно працював,
Він усе-усе проспав.
Тепер буде пильнувати,
Більш не буде Мурчик спати,
Думка в нього лиш одна,
Буде злодійці біда.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327444
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 03.04.2012
автор: Антоніна Грицаюк