Привезені із дому гроші танули катастрофічно швидко,а роботи знайти не вдавалося.Марія з жахом заглянула в спорожнілий гаманець:останні тридцять чентезімо осиротіло тулилися в куточку.Як бути?Як жити далі?Одна в чужому місті,-німіла думками Марія.Впала на коліна у маленькій капличці перед образом Богородиці.Горіли,потріскуючи яскравим світлом свічки,поставлені чиєюсь щедрою рукою.Напевне,хтось теж долі чи здоров"я благав у Небесноі Заступниці.
-Матінко Небесна,допоможи мені знайти роботу! Ти знаєш яка у мене вдома скрута ,я скільки грошей назичила,надіючись на цю Італію.Не залиши мене без свого благословення отут,в чужині!Допоможи,благаю,допоможи.Останнє віддам Тобі,на Твою славу віддам.Останнє?А що я маю?Пару монет-дріб"язок якийсь,-шепотіли Марііні уста,а благальний погляд,звернений до Богородиці,мимоволі зупинився на табличці з написом :"Ціна однієі свічки 30 чентезімо"
-Це як знамення мені!-спохватилася Марія.-Я повинна поставити свічку Тобі -Богородице !
Та раптом,ніби змагаючись у спритності з потріскуванням свічок ,голосно забурчав Маріін шлунок,нагадуючи про себе голодними спазмами:уже полудень ,а від учора і рісочки в роті не було.Але в супермаркеті, що майже навпроти каплички за тридцять чентезімо можна купити одну здобну булочку.Зараз піду,на сьогодні це і буде мій обід.Булочка так спокусливо і так явно вимальовувалася перед очима...іду ...
-Але ж я пообіцяла засвітити свічку перед іконою,пообіцяла віддати останнє...
Що робити?-кидалися врізнобіч Марііні думки.
На очі навернулися чи то сльози,чи то туман від двохтижневого недоідання.Тремтячою рукою опустивши гроші в жертовник,Марія засвітила свічку.
-Допоможи мені Матінко Небесна.Я знаю що Ти нікого не залишаєш в біді,і коли я знайду роботу, вже більше ніколи не буду голодною.
Враз такий спокій і з нічим незрівнянна впевненість поселилися у Марііному серці.Кудись поділися і відчай ,і тривога ,і голод.Тільки тиша шелестіла легеньким шепотом:-"По правді кажу вам,ця жінка пожертвувала найбільше,бо інші давали від свого лишку, а вона ж дала зі свого нестатку..."
А спокуса ще блимала розчарованим оком із вітрини шикарного супермаркету,кидаючи темну,мерехтливу тінь на осяяне неземним ,божественним світлом Марііне обличчя.
/ чентезімо - копійка /
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327524
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2012
автор: Ольга Струтинська