Затих чомусь вітер...
Яскраве лиш сонечко сіло на руку
Все бігає, прагне розправити крила.
Секунду, хвилину... а може вже другу
Тримаю у жмені, створіння безсиле…
Щаслива дісталась комаха. Свобода!
Пролазить крізь пальці. Злітає за мить.
Заслужено має свою нагороду -
Вона промайнула й далеко летить.
Відтоді як вільна - з’явилася сила;
Маленького сонечка – воля і крила…
Дарунки природи насправді всі різні -
Потрібно відкрити, допоки не пізно.
Повіяв знову вітер...
Він знов обминає пусті уже руки.
Шумить наче створює містики звуки.
Свобода комахи, не в порятунку -
А лише в знаннях… що у тому дарунку.
03.04.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327597
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2012
автор: Андрій Гагін